Самостійна робота 1.6
Родово-жанровий поділ художньої літератури
- Обґрунтуйте відмінності метричної, силабічної та тонічної систем віршування. Наведіть по 3 приклади.
- Оберіть невеликий уривок прозового чи поетичного твору. Перепишіть його у формі верлібру.
- Охарактеризуйте систему віршування у творчості одного з відомих українських поетів (вид стопи, віршовий розмір, вид рими і способи римування, вид строфи).
- Розробіть ментальну карту “Художні засоби та системи віршування”, скориставшись зручним для вас онлайн-інструментом (наприклад, Canva (https://www.canva.com/uk_ua/), MindManager (https://www.mindmanager.com/en/?link=wm), XMind (https://xmind.app/), FreeMind (https://vchymo.com/app/application/FreeMind), Coggle (https://coggle.it/) тощо).
- Проаналізуйте подані уривки та дайте відповіді на запитання після них:
- “А може... всього на світі буває! Часом убогий покохає багачку, а багачка убогого, та й поберуться…”. А страх знову сполохне надію: “Може, москаль її панові судовому кохає... не попусти, боже! Зав’яне, помарніє свіжий квіт її вроди під холодним, жовтим поглядом судовика... погаснуть ясні очі, поблекнуть рожеві уста... захляне душа... Не доведи господи! Не одна душа згине, а разом аж дві! А може... – проривається наверх-таки надія: щастя, як трясця…” (П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=983).
- Чиї голоси представлено в уривку?
- Що можна сказати про час повіствування, віковий, соціальний, майновий статус персонажа? На чому ґрунтується ваша думка?
- У якому психологічному стані перебуває герой? У який спосіб передано його хвилювання? Цей стан відтворено чи описано?
- Наскільки персонаж самостійний у передачі власного настрою? Яка функція у цьому уривкові належить авторові? Чи намагається він підправляти персонажа? Який рівень художньої майстерності письменника засвідчує така взаємодія автора і персонажа
- “І пили вони чай. А Уляна – коржиками міськими посмакувала, бо не пила вона чаю, відколи пішла з помістя, од Панаса, покійного давно, а пила лише узвар та воду джерельну з криниці Семирозумової”. “Як брела яна з Мрина, Уляна Несторка, надворі такеє сходилося – хвища, в очі січе, світу білого не видко. Дак зайшла яна до мене, я тади у Крутьках жила. Зайшла яна до мене, сіла на лавку, і – плаче гірко” (В. Дрозд “Листя землі” https://lib.com.ua/uk/book/listia-zemli/?page=141).
- Хто розповідає про головну героїню роману?
- Визначте вік, стать, соціальний стан розповідачів. Наскільки близько вони стоять до головної героїні?
- Якими засобами досягається відчуття розмовних інтонацій в наведених уривках?
- Чому автор не прагне підправити мовлення розповідачів? Із якою метою він вдається до подібної форми оповіді?
- На основі зроблених спостережень подайте узагальнення:
- Які функції у творі виконують слово автора і слово персонажа?
- У чому полягає їх суттєва відмінність?
- “А може... всього на світі буває! Часом убогий покохає багачку, а багачка убогого, та й поберуться…”. А страх знову сполохне надію: “Може, москаль її панові судовому кохає... не попусти, боже! Зав’яне, помарніє свіжий квіт її вроди під холодним, жовтим поглядом судовика... погаснуть ясні очі, поблекнуть рожеві уста... захляне душа... Не доведи господи! Не одна душа згине, а разом аж дві! А може... – проривається наверх-таки надія: щастя, як трясця…” (П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=983).