Сила голосу

Сила голосу (гучність) – це суб’єктивне слухове відчуття інтенсивності (сили) звуку, яке утворюється в результаті роботи голосового апарату. Цей парадокс пояснюється різною частотою звуків. У природі зустрічаються сильні звуки дуже низького частотного діапазону – інфразвуки, і дуже високого – ультразвуки, які людське вухо не сприймає (прикладом може стати “голос моря”, за допомогою якого спілкуються морські тварини). Таке обмеження слуху можна вважати позитивним для людини. Якщо б ми мали здатність сприймати інфра- та ультразвуки, якими багата природа, то ми назавжди були б позбавлені тиші.
Зміна сили голосу залежить в основному від амплітуди коливань голосових зв’язок: чим більше амплітуда, тим сильніше голос. Сама амплітуда визначається напором видихуваного повітря. Чим потужніше видих, чим більший об’єм легень, тим голосніше, сильніше голос. Значний вплив на силу голосу мають резонаторні порожнини надставної труби (глотка, порожнина рота, носова порожнина), які виступають підсилювачами звуку.