Комунікативна компетентність

Комунікативна компетентність учня початкових класів – це інтегроване особистісне утворення, яке являє собою єдність теоретичної і практичної готовності та здатності учня до здійснення комунікації, надає змогу результативно здійснювати її і творчо самореалізуватися в ній. Комунікативна компетентність учня виявляється в здатності спілкуватися з людьми різного віку і статусу, розуміти й відтворювати сприйняту на слух та прочитану інформацію, змістовно й грамотно висловлювати свої думки в усній і письмовій формах, вільно володіти мовою в різних навчальних та життєвих ситуаціях.
Молодший шкільний вік є сприятливим періодом для залучення дітей до комунікативної діяльності. Цей вік може стати сприятливим для забезпечення комунікативної активності, бо провідною мовленнєвою діяльністю учнів є усне мовлення. У цьому віці ефективно формуються початкові вміння мовленнєвої культури, під якою розуміємо знання норм літературної мови, уміння будувати висловлювання відповідно до мети спілкування, дотримання правил спілкування (один відповідає – решта слухає), оцінювання відповіді однокласника після її завершення, правила співпраці в групі, у парі.
Формування комунікативної компетентності має гармоніювати з дидактичною системою, яка забезпечує розвиток особистості, її активну життєву позицію на всіх етапах навчання. Адже формування світогляду, розвиток пізнавальної активності й самостійності значною мірою залежить від того, наскільки учні  володіють рідною мовою, мовленнєвими вміннями й навичками.