Вишенський Іван (1550–1621) – український релігійний і літературний діяч письменник-полеміст. І. Вишенський народився в містечку Судова Вишня (нині Львівської області), початкову освіту здобув у Луцьку, продовжив навчання в Острозькій академії. У 30–35 років І. Вишенський у розквіті своїх фізичних і духовних сил переселився до Греції на Афон, або так звану Святу гору, і став монахом-аскетом. Перебуваючи далеко за межами Батьківщини, він жив турботами рідного народу. На Афоні митець розпочав свою літературну діяльність як письменник-полеміст. Його листи, послання (прозовий, частіше віршований літературний твір, написаний у формі листа чи звернення автора до якоїсь іншої особи) набували значного поширення на Україні, пробуджували в народі антифеодальні й антикатолицькі настрої. Львівське братство кликало І. Вишенського на Батьківщину і на початку ХVІІ ст. він здійснив подорож в Україну, але згодом знову повернувся на Афон. І. Вишенський не знав компромісу, завжди виступав проти будь-яких поступок ворогові. Основні віхи життєвого шляху І. Вишенського уявляються і домислюються на основі його творів. Можна додати, що він був людиною великого темпераменту, із невичерпною силою та енергією боровся за духовну і соціальну свободу народу, глибоко розумів його тяжкий стан, той гніт і безчестя, що їх несли в Україну польсько-шляхетські поневолювачі.