Твір
Термін з словника-довідника
Твір – самостійний зв’язний виклад учнями власної думки, почуттів, суджень. Це зв’язне висловлювання посідає особливе місце в процесі вивчення мовного курсу, адже йому підпорядковані всі мовні завдання і мовленнєві вправи, над якими працюють учні на уроках мови. Під час побудови усних і письмових творів учні усвідомлюють вимоги орфоепії, культури мовлення, значення всіх вивчених граматичних і орфографічних правил. Лише у творах письмо сприймається учнями не як навчальна вправа, а як засіб правильного оформлення власних думок, виражених у письмовій формі.
Робота над твором сприяє розвитку особистості учнів: збуджуються їхні емоції, розвивається спостережливість, мислення, активізується розумова самостійність, формуються вміння оцінювати і систематизувати побачене, пережите і засвоєне, установлювати причиново-наслідкові зв’язки, зіставляти і порівнювати, робити висновки.
У початкових класах здійснюється робота над різними видами творів. Залежно від джерела матеріалу розрізняють такі твори:
1) розповідь про побачене, пережите, почуте, тобто твори на матеріалі праці, екскурсій, походів, спостережень та інших форм безпосереднього досвіду учнів;
2) твори за картиною, фільмом, прочитаною книжкою тощо;
3) твори на основі творчої уяви: за сюжетною картиною, за даним початком чи кінцем, імпровізація казок і т. ін.
Щодо типу тексту це можуть бути: розповіді, описи, міркування. Хоча здебільшого переважають твори змішаного типу: розповідь з елементами опису і міркування.
За стилем мовлення твори поділяються на емоційно-образні (художні) і ділові (наукові).
За рівнем самостійності учнів під час роботи над побудовою зв’язного висловлювання розрізняють колективні і самостійні твори.
Відповідно до жанрової належності твори бувають таких видів: оповідання, казка, лист, відгук про книгу, допис у газету тощо.
У практиці шкільного навчання твори розрізняються за обсягом і відповідно за часом, відведеним на їх побудову. Часто на уроках мови учні створюють твори малих форм – мініатюри (в усній і письмовій формах). До них висуваються такі самі вимоги, як і до великих творів. Проте вони не вимагають тривалої підготовчої роботи.
Методика навчання української мови в початковій школі : навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів / за наук. ред. М.С. Вашуленка. Київ : Літера ЛТД, 2011. 364 с.
Твір
Різновиди висловлювань учнів на уроках читання: складання учнями розповідей за прочитаним, за ілюстраціями і спостереженнями; участь в інсценізації уривку з прочитаного або тексту, що дуже активізує інтерес і мовленнєві вміння; різноманітні творчі роботи, джерелом яких можуть бути тексти підручника або прочитані самостійно, твори за аналогією, протиставленням, придумування розповідей, діалогів, віршів.
Уже у віці 6–7-ми років у дітей формується готовність до оволодіння зв’язним мовленням, що виявляється в здатності створювати тексти. Щоб активізувати цю готовність, необхідно цілеспрямовано організовувати навчальні ситуації, які стимулюють природні можливості. На уроках читання продуктивними в цьому плані є такі завдання:
– знаходження у творі різних видів текстів, їх порівняння за роллю у творі; складання описів, міркувань за аналогією до прочитаного;
– складання описів на основі спостережень, за малюнком, ілюстрацією;
– перетворення одного виду тексту в інший (наприклад, опис у міркування);
– розпізнавання виду тексту на слух і його продовження (ігрова ситуація: “Я почну, а ти продовжуй...”) тощо.
Отже, мовленнєвий розвиток учнів на уроках читання передбачає системний розвивальний вплив на різні складові цього багатогранного процесу: мотивацію до активного правильного використання рідної мови; удосконалення індивідуального мовлення (вимови, наголошування); збагачення словника новими словами, образними засобами, прислів’ями, загадками; навчання творчих видів роботи, зокрема створення власних текстів.
Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах : посібник для вчителя. Київ : “Освіта”, 2007. 334 с.