Вірш

Термін з словника-довідника

Section 1

Вірш – елемент ритмічного мовлення в літературному творі, основна одиниця віршованого ритму. Подеколи збігається з віршовим рядком, але в жодному разі не повинен з ним ототожнюватися.

Джерело:

Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р.Т. Громʼяка, Ю.І. Коваліва, В.І. Теремка. Київ : ВЦ “Академія”, 2007. 752 с. URL: http://shron1.chtyvo.org.ua/Hromiak_Roman/Literaturoznavchyi_slovnyk-dovidnyk.pdf 

Вірш

Вірш

Вірш – невеликий поетичний твір, написаний з дотриманням ритму, найчастіше з римуванням рядків; одиниця ритмізованого, поетичного мовлення, що складається з певної кількості стоп, з чергуванням наголошених і ненаголошених складів; рядок у поетичному творі. 

Джерело:

Основні лінгвостилістичні поняття і категорії (словник-довідник філолога) / уклад. І. І. Коломієць. Умань ВПЦ “Візаві”, 2015. 202 с.

Вірш – 1) мова, що повторюється, впорядкована у звуковому плані мова; 2) віршовий рядок (стих); 3) найбільш поширений жанр сучасної лірики

Джерело:

Моклиця М. Вступ до літературознавства : посібник для студентів філологічних факультетів. Луцьк, 2011. 467 с.

Вірш – одиниця ритмізованої мови, окремий рядок у віршованому поетичному творі. Від наступного рядка вірш під час читання відокремлено ритмічною паузою, яка часто не збігається з синтаксичним членуванням мови і має специфічний інтонаційний характер. Наявність такої паузи в кінці вірша є обов’язковою в усіх системах віршування. Іноді віршований рядок називають грецьким словом стих (stichos – ряд).
Ще частіше слововірш” вживається для означення цілого поетичного твору, а “вірші” – як синонім поезії, віршованої мови.

Джерело:

Словник-довідник літературознавчих термінів / упор. : О.В. Бобир, В.Й. Буденний, О.Б. Мамчич, Н.П. Нікітіна ; за ред. О.В. Бобиря. Чернігів : ФОП Лозовий В.М., 2016. 132 с.

Учні початкових класів ознайомлюються з епічними (сюжетними) і ліричними віршами. Епічним віршам властивий сюжет, наявність розвитку подій, у центрі яких діють осо­би. За цією ознакою епічні вірші подібні до інших художніх жанрів, та­ких як оповідання, казки.  Як і інші поетичні твори, сюжетні вірші не позбавле­ні емоційного авторського ставлення до героя поезії чи об'єкта зображення. Позиція-автора у відношенні до опи­суваних подій наявна в кожному епічному вірші. Вона виявляється в осуді чи схваленні дій героїв. На неї слід орієнтуватися у визначенні провідної думки твору. У вір­шах для учнів початкових класів ставлення автора до зо­бражуваного часто висловлюється побажаннями, реко­мендаціями, адресованими всім, хто читає. Показовим прикладом у цьому є вірш П. Воронька «Помагай». Сха­рактеризувавши дії хлопчика як такі, що заслуговують наслідування, поет звертається до читача зі словами: «Ось і ти часу не гай – будь, як хлопчик Помагай!». 
На відміну від епічних віршів у ліричних поезіях не­має сюжетного розвитку. У них відтворено переживання поета чи почуття, властиві не тільки авторові твору, а й усім людям. Авторські переживання передаються або в змалюванні картин природи, або в розкритті політичних подій.

Джерело:

Дорошенко С.І, Вашуленко М.С., Мельничайко О.І., Свашенко А.О., Воскресенська Н.О., Хорошковська О.Н., Варзацька Л.О. Методика викладання української мови / ред. С.І. Дорошенко. Київ : Вища школа,  1992. 396 с.