Ритм

Ритм – один із елементів інтонації; рівномірне чергування впорядкованих елементів (звуків наголошених і ненаголошених, довгих і коротких складів та інших мовних одиниць), а також чергування пауз і звучання, циклів, фаз, тих чи інших процесів, явищ. Головне у ритмі – повторюваність через рівні проміжки часу певних одиниць, періодичність звукової послідовності, що характеризує живе мовлення. Ритм найвиразніше проявляється в поетичному мовленні, але притаманний і прозовому (бо в його основі – людське дихання, а ми дихаємо ритмічно, що зумовлює неминучі зупинки – паузи, які членують мову на певні одиниці, що звуться мовними тактами). Ритм може бути однорідний, правильний, рівномірний (повторення відбувається через однакові проміжки часу), складний (з варіаціями), кількісний (за інтенсивністю і тривалістю), якісний (з повторами змін висоти і тембру звуків), суб’єктивний (за слуховими враженнями).