Синоніми

Синоніми – близькі або однакові за значенням слова, які різняться тонкими смисловими відтінками або емоційно-експресивним забарвленням (чи цим і тим водночас), сферою стилістичного використання або можливостями поєднання з іншими словами. Наприклад: гарний, хороший, красивий, вродливий, гожий, чудовий, прекрасний; обрій, горизонт, видноколо, виднокруг, крайнебо, небокрай, небосхил, овид.
Синоніми є одним із найважливіших складників арсеналу стилістичних засобів мови; надають великі можливості стильового й стилістичного добору слів у контексті, вибору найточнішого, найдоречнішого слова, що є особливо важливим у застосуванні до наукового, ділового, публіцистичного різновидів мовлення; а також сприяють уникненню повторів, уживаються за умови необхідності в деталізації, конкретизації, поясненні матеріалу; у сфері художнього, розмовного мовлення, зокрема створюють певний стилістичний ефект. 
Розрізняють такі синоніми: 
– абсолютні синоніми (лексичні дублети) – слова, тотожні за значенням і стилістичним забарвленням (флора – рослинність, гіпопотам – бегемот, процент – відсоток, всесвіт – космос, індустрія – промисловість, лінгвістика – мовознавство, полісемія – багатозначність, льотчик – пілот, фактор – чинник); 
– ідеографічні (понятійні, семантичні) – стилістично нейтральні слова, що означають те саме поняття і відрізняються додатковими значеннєвими відтінками, обсягом семантики (прагнення, потяг, жадоба, жага, мрія; запашний, ароматний, пахучий, духмяний); 
– стилістичні – тотожні за значенням слова, але різні за емоційно-експресивним забарвленням, сферою вживання, приналежністю до того чи іншого функціонального стилю (пригода (загальновживане), приключка (розмовне), притча (розмовне застаріле), авантура (застаріле), а також пор.: ландшафт – краєвид, дорога – гостинець, побачення – рандеву, парубок – легінь, обличчя – пика, лик); 
– семантико-стилістичні – слова, що відрізняються як семантичними відтінками, так і стилістичним забарвленням (поганий – гидкий, бридкий, кепський, осоружний, паскудний, мерзенний); 
– контекстуальні – ті, що вступають у синонімічні зв’язки лише в процесі індивідуального мовлення, в умовах певного контексту (настрій веселий, радісний і весняний, світлий).