Контекст

Термін з словника-довідника

Section 1

Контекст – сукупність умов висловлювання; змістовно закінчений відтинок усного та писемного мовлення, достатній для встановлення смислу слова, виразу чи речення, що входять до його складу. Виділяють контекст горизонтальний – умови й особливості вживання певного елемента в мовленні, мовне оточення, яке необхідне (чи достатнє) для реалізації потенцій значення слова або таке, що здатне породжувати певні зміни в значенні; і вертикальний – це історико-філософський контекст певного літературного твору і його частин, що дає змогу простежити, як той чи той письменник спонукає читачів до сприйняття художньої інформації, об’єктивно закладеної в літературний твір. Поряд із горизонтальним і вертикальним контекстами в структурі тексту виділяють ще фонові знання, або фонову інформацію, тобто той соціально-культурний фон, який характеризує зміст мовлення

Джерело:

Коломієць І. І. Основні лінгвостилістичні поняття і категорії (словник-довідник філолога). Умань, Україна : ВПЦ “Візаві”, 2015. 202 с.

Контекст

Контекст