Читання
Термін з словника-довідника
Читання – один з найважливіших видів комунікативно-пізнавальної діяльності людини, у якій виділяються зовнішні і внутрішні сторони, що взаємодіють між собою. Зовнішню характеризує технічна (операційна) сторона, а внутрішню – осмислення і розуміння читачем змісту прочитаного.
Кокун О.М. Психофізіологія. Київ : Центр навчальної літератури, 2006. 184 с. URL: https://pidruchniki.com/12800528/psihologiya/psihofiziologiya_movlennya
Читання
Важливим надбанням здобувача початкової освіти є оволодіння писемним мовленням, яке пов’язане із засвоєнням читання. Писемне мовлення – найбільш довільний вид мовлення, вимагає від учня неабияких зусиль, пов’язаних зі складною аналітико-синтетичною діяльністю по співвіднесенню слів із їх значеннями, установленню зв’язків між словами тощо. У процесі оволодіння читанням та писемним мовленням у дитини зростає словник, урізноманітнюються функції мовлення, удосконалюється його синтаксична структура тощо.
Дуткевич Т.В. Дитяча психологія. Київ : Центр учбової літератури, 2012. 424 с.
Читання – вид мовленнєвої діяльності, процес перекодування графічно зафіксованого тексту в звукове мовлення, його розуміння (під час читання вголос), чи безпосередньо в смислові одиниці, без звукового оформлення (під час читання “про себе”).
Наумчук В.І., Наумчук М.М. Урок рідної мови в початкових класах (сучасна методика і технологія навчання). 2-ге вид. Тернопіль : Астон, 2017. 389 с.