Писемне мовлення

Писемне мовлення – вид мовлення, що здійснюється як писання та читання написаного у вигляді писемних знаків – літер, які позначають звуки рідної мови. Тим не менше писемне мовлення не є просто перекладом усного мовлення на писемні знаки. Писемне та усне мовлення виконують зазвичай різні функції. Усне мовлення функціонує як розмовне мовлення в ситуації бесіди, писемне – як мовлення ділове, наукове, більш без особистісне. Писемне мовлення спрямоване переважно на передачу більш відстороненого змісту, вимагає систематичного, логічно пов’язаного викладу. В писемному мовленні все має бути зрозумілим виключно з його власного смислового змісту, з його контексту. Писемне мовлення – контекстне мовлення.
Писемне мовлення вимагає особливої продуманості, плановості, усвідомленості. У писемному мовленні безпосереднє регулювання мовлення того, хто говорить з боку співрозмовника або слухача відсутнє. Той, хто пише, повинен самостійно визначити побудову свого мовлення так, щоб воно було зрозумілим для читача.