Діалог

Діалогічне мовлення – розмова, бесіда двох або декількох осіб, які говорять по черзі. У повсякденній діяльності діалогічне мовлення зазвичай не планується. Воно висуває менше вимог щодо побудови зв’язного розгорнутого висловлювання, ніж монологічне чи письмове.

Діалогічне мовлення – функціонально-комунікативний різновид усного мовлення; результат взаємного мовленнєвого процесу, розмова між двома особами, яка, крім функції спілкування, розкриває характери мовців. Діалог характеризується короткими висловленнями, використанням неповних і незакінчених речень, а також перевагою простих речень, тобто відносною простотою синтаксичної будови його частин, властивій розмовній мові взагалі. Важливу роль у діалозі відіграють невербальні засоби спілкування. Основні ознаки: цілеспрямованість, двобічність, нерозривна єдність говоріння і слухання, емоційність. Діалоги розрізняють за стильовими різновидами: побутовий, навчальний, художній, діловий; за змістом можуть бути – запитально-відповідні, розповідні, полемічного характеру тощо.