Сцена

Термін з словника-довідника

Section 1

Сцена – 1) спеціальна площадка, підвищена над підлогою, землею, на якій відбуваються концерти, вистави і т.ін.; театральні підмостки, театр, театральне мистецтво, театральна діяльність. (наприклад: грати на сцені – брати участь у виставах, бути актором); 2) окрема частина дії, акту театральної п’єси; 3) окремий епізод, зображений у п’єсі, літературному творі, на картині і т. ін. 

Джерело:

Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. та голов. ред. В.Т. Бусел. Київ ; Ірпінь : Перун, 2005. 1728 с.

Сцена

Сцена

Сучасний устрій сцени: сценічна коробка; портал сцени, її фасад, повернутий в глядацьку залу; дзеркало сцени, тобто її отвір, де розміщають завіси; трюм під підлогою сцени, куди при необхідності зникають актори в ході вистави; голосники зверху, куди піднімають протипожежну та інші завіси; кишені сцени, тобто бічні її заглибини, прикриті лаштунками; робочі галереї для розташування освітлювальних приладів, пультів управління. Підлога сцени повинна мати невеликий ухил в бік глядацької зали і може мати поворотне коло для швидкої зміни декорацій під час вистав тощо.
Види сцен
Сцена-коробка – закритий сценічний простір, обмежений з усіх боків стінами. Місця для глядачів розташовані перед сценою. Такий вид є найпоширенішим.
Сцена-арена – довільний за формою, але частіше круглий простір, навколо якого розташовані глядацькі місця. Простір сцени та зали злиті воєдино.
Кільцева сцена – майданчик у вигляді рухомого та нерухомого кільця, усередині якого – місця для глядачів. Більшість цього простору може бути прихована від глядачів стінами, і тоді кільце використовується як один зі способів механізації сцени-коробки.
Просторова сцена – один з видів арени, але, на відміну від неї, майданчик просторової сцени оточений місцями для глядачів не з усіх боків, а лише частково, з невеликим кутом охоплення. У сучасних рішеннях просторова сцена часто поєднується зі сценою-коробкою.
Симультанна сцена – умовна сцена, сутність якої полягає в одночасному показі місць дії на одному або кількох майданчиках, розташованих у залі для глядачів. У цьому рішенні досягається найповніше злиття сценічної та глядацької зон. 

Джерело:

Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 2 / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. Київ : ВЦ “Академія”, 2007. 608 с. (Енциклопедія ерудита). URL: https://archive.org/details/literaturoznavchat1/page/n109/mode/2up