Гносеологія

Гносеологія – це вчення про можливість пізнання людиною предметів і явищ дійсності, їх властивостей, зв’язків і відношень, про джерела, шляхи, методи, форми і закономірності пізнавального процесу. У науковій філософії вона виходить з визнання тієї принципової обставини, що пізнання є відображенням об’єктивної реальності, яка існує поза і незалежно від свідомості; що суб’єкт, який пізнає, – це соціально-природна істота, включена в об’єктивну реальність; що пізнання здійснюється за допомогою мозку – високоорганізованої матеріальної системи, – і передбачає вплив зовнішніх об’єктів на органи чуття людини; що процес пізнання є відображенням особливого типу, і для його пояснення необхідно використовувати весь арсенал діалектичних методологічних засобів. Гносеологія – філософська дисципліна, яка аналізує всезагальні основи пізнавального процесу, розглядає його результати як реальне та істинне знання.