Образ

Образ художній – створена засобами мови узагальнена картина реальної дійсності або переживань митця у формі конкретного, життєво повного явища. Образ художній звертається, насамперед, до почуття прекрасного й до уяви читача та приводить його до напруженої роботи думки. Читач сприймає думку автора й умовно вірить в існування його персонажів, навіть коли твердо знає, що їх ніколи не буває і не могло бути насправді.

Образ – це конкретна і водночас узагальнена картина людського життя, що створена за допомогою вимислу й має естетичне значення. Це визначення як таке, що відображає естетичну суть художнього образу. 
Конкретно-чуттєва основа, з одного боку, відрізняє художній образ від такої форми відображення, як схема, у якій відображене життя втрачає свої живі риси і схематизується, з іншого боку, споріднює його з тією звичайною формою відображення дійсності, якою ми користуємось у побуті, у нашому повсякденному спілкуванні. Говорячи про щось, висловлюючи якісь думки, ми найчастіше не абстрагуємося від їх конкретно-чуттєвого змісту, не схематизуємо його, а тримаємо в пам’яті й намагаємося викласти у вигляді більшою чи меншою мірою живого уявлення. 
Від повсякденних форм уявлення дійсності художній образ, по-перше, відрізняється своєю емоційністю, точніше, настановою на підкреслено-емоційний характер вираження тієї думки, формою вияву якої є чуттєвий образ. По-друге, від звичайного уявлення художній образ відрізняється узагальненістю свого змісту.

Художній образ – це не копія дійсності, це вузькофактографічне, натуралістичне її відтворення, яке має місце, скажімо, у газетних репортажах чи творах документального характеру. У мистецтві чуттєвий образ цінний не сам по собі, не як пряме і максимально повне відображення дійсності, а в тій мірі, у якій він здатний уособлювати собою якийсь більш загальний, ніж конкретно-фактологічний, зміст. Віддзеркалена в чуттєвому образі дійсність таким чином постає в мистецтві як форма вираження такої ідеї, що узагальнює, розширює конкретно-чуттєвий зміст одинично поданого факту. Використовуючи наукову термінологію, можна сказати, що конкретно-чуттєва форма одиничного в мистецтві слугує засобом втілення загального.