Анкета

Анкета – перелік запитань і тверджень, представлений у вигляді стандартизованого за змістом і формою опитувальника, що використовується як дослідницький інструмент у соціологічних, політологічних, психологічних, медійних та інших дослідженнях – анкетуваннях. Анкета, яка містить такі дані, є інструментом проведення відповідних наукових досліджень, робочим матеріалом для підсумкових узагальнень різного призначення. 

Анкета призначена для самостійного опрацювання респондентом (заочне опитування) або для заповнення після вступного інструктажу, проведеного анкетером (очне групове чи індивідуальне опитування). Підрахунок відповідей на запитання анкети та подальший їх аналіз дає змогу виявити кількісно-якісні характеристики будь-якого досліджуваного об’єкта, явища чи процесу. Анкети класифікують за різними критеріями. 

За змістом і формою запитань:

• відкрита анкета – запитання поставлено у відкритій формі (респондент формулює власну відповідь – конкретні варіанти не надаються);
• закрита анкета – запитання поставлено у закритій формі (респондент обирає найбільш підхожий варіант із переліку запропонованих);
• комбінована анкета – скомбіновано відкриті та закриті запитання.

За способом і місцем заповнення:

• пряма анкета – заповнюють за місцем роботи (навчання, проживання) в присутності анкетера;
• домашня анкета – заповнюють у домашніх умовах за відсутності анкетера.

За способом поширення:

• роздавальна анкета – анкету надають респонденту безпосередньо;
• поштова анкета – анкету надсилають респонденту поштою;
• пресова анкета – анкету публікують у друкованій газеті або журналі;
• електронна анкета – анкету надають респонденту в цифровій формі (зокрема через мережу "Інтернет").

Структурними елементами анкети є:

1. Вступна частина – містить дані, що ідентифікують саму анкету, а також настановні зауваги:
   • тема опитування, назва організації, що проводить дослідження;
   • дата, час і місце проведення анкетування;
   • звернення до респондентів;
   • інструкції щодо заповнення та повернення анкети,
   • вказівка на анонімність опитування та використання його результатів лише в наукових цілях.
2. Основна частина – містить здебільшого три блоки запитань:
   • прості, нейтральні за змістом запитання, які вводять респондента в процес опитування, коло обговорюваних проблем, викликають у нього зацікавленість, формують психологічну установку на співробітництво;
   • складніші і найважливіші запитання, що потребують аналізу, зосередженості, уваги;
   • прикінцеві запитання, спрямовані на зняття психологічної напруженості в респондента, а також на переконання його в тому, що він долучився до суспільно корисної справи.
3. Класифікаційна частина (“паспортичка”) складається з блоку запитань, що розкривають основні характеристики особистості респондента: соціально-демографічні, освітньо-професійні, етнічні, культурні (стать, вік, сімейний стан, умови і місце проживання, рідна мова, ставлення до релігії, рівень освіти та професійної підготовки, місце і стаж роботи тощо).
4. Завершальна частина – містить подяку респондентові за участь у дослідженні.

При розробці композиції анкети, зважають на те, що час на її заповнення не повинен перевищувати 40–50 хв.

Змістові особливості

Анкета – дослідницький інструмент, стандартизований за принципом “запитання–відповідь”. Якість анкети визначається насамперед відпрацьованістю її формулювань.

Запитання і твердження анкети повинні відповідати таким вимогам:

• співвідноситися з метою й завданнями анкетного опитування, рівнем освіти та життєвим досвідом респондентів;
• бути придатними для отримання необхідної емпіричної інформації – стосуватися конкретних проблемних ситуацій (обʼєктів, субʼєктів), не передбачати численних або надто очевидних (банальних) відповідей;
• бути грамотними і зрозумілими – без фактичних, мовних та інших помилок, незрозумілих термінів, маловідомих одиниць виміру; твердження і завдання не повинні бути надмірно складними;
• бути психологічно обґрунтованими – послідовність питань має спрямовуватися на підвищення зацікавленості респондента; “позитивні” та “негативні” судження слід збалансовувати; формулювання не повинні спонукати респондента до певних відповідей, а також призводити до ефекту соціальної бажаності;
• бути етичними – не зачіпати інтимні сторони життя респондента, не принижувати його гідність.

Змістово ясними та логічними повинні також бути методичні вказівки щодо заповнення анкети.

Шрифтове і колірне оформлення анкети обирають так, щоб вони були зрозумілими і не спричиняли труднощів під час читання. Значну роль у графічному оформленні анкети відіграють ілюстративні матеріали, вказівні стрілки, нумерація.