Пеон
Термін з словника-довідника
Пеон, або пеан – віршова стопа на чотири склади. Залежно від того, який склад виявлявся довгим, визначалися відповідно чотири пеони:
1) /–UUU/; 2) /U–UU/; 3) /UU–U/; 4) /UUU–/.
1. Пеон І (–UUU):
|
Зразу ж за селом – |
–UUU/– |
|
всіх їх розстріляли, |
–UUU/–U |
|
всіх пороздягали, |
–UUU/–U |
|
з мертвих насміхали, |
–UUU/–U |
|
били їм чолом. |
–UUU/ – |
|
(П. Тичина) |
|
2. Пеон ІІ (U–UU):
|
Ви знаєте, як липа шелестить |
U–UU/U–UU/U– |
|
У місячні весняні ночі? |
U–UU/ U–U–/U |
|
(П. Тичина) |
|
3. Пеон ІІІ (UU–U):
|
На майдані коло церкви |
UU–U/UU–U |
|
революція іде. |
UU–U/UU– |
|
–Хай чабан! – усі гукнули, |
UU–U/UU–U |
|
– за отамана буде. |
UU–U/UU– |
|
(П. Тичина) |
|
4. Пеон ІV (UUU–):
|
Закучерявилися хмари. |
UUU–/UUU– |
|
(П. Тичина) |
|
Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р.Т. Громʼяка, Ю.І. Коваліва, В.І. Теремка. Київ : ВЦ “Академія”, 2007. 752 с.
Савченко І.В., Блєдних Т.Ю. Основи віршування. Словник-довідник : навчальний посібник. Київ : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2015. 110 с.
Пеон