Антропоморфізм

Антропоморфізм – одна з перших ознак самоідентифікації людини в процесі виділення її зі світу природи, початок «олюднення» фізичного та метафізичного світу. Є характерною ознакою розвитку міфологічної й релігійної свідомості (свідченням чого є еволюція від безформної брили каменю, що був об’єктом вклоніння первісних племен, до антропоморфної статуї божества). Політеїстичні божества набували не лише людських форм, а й вигляду тварин, рослин, небесних світил і навіть стихій; причому це сприймалося як буквальне, тілесне втілення Божественного, сакрального.

Спільна для всіх релігій тенденція до антропоморфізації набула максимального розвитку в грецькому політеїзмі: античні боги наділені зовнішністю, рисами характеру, якостями людей. Антропоморфізм був характерною рисою германо-скандинавської, праслов’янської, індуїстської тощо традицій.