Черемшина Марко (Іван Семанюк) (1874–1927) – український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права. Закінчив Віденський університет (1906 р.) і працював адвокатським помічником у Делятині, а з 1912 р. адвокатом у Снятині, де активно займалася громадсько-політичною, літературною та культурно-просвітницькою роботою. Перше оповідання “Керманич” надрукував 1896 р. в газеті “Буковина”. Упродовж 1900–1901 років у львівському «Літературно-науковому віснику» та чернівецькому «Буковині» була надрукована низка оповідань, які склали першу книгу письменника – «Карби. потерпає”, “Бодай їм шлях пропала”, “Перші стріли” тощо. Сучасна критика відзначала високу майстерність письменника й багатство народної, часто ритмізованої мови. Зважаючи на спільному їх усе селянське походження і тематику творчості та дружні зв’язки особистості, в історії літератури Марка Черемшину, Василя Стефаника й Леся Мартовича часто об’єднують назву “покутської трійки”. в Кобаках у рідної хати письменника створено музей.