Примовка
Термін з словника-довідника
Примовка – лаконічний вислів, яким починається або закінчується казка, пронизана розповідь. У примовці може бути використана рима (“От вам і казочка, а мені бубликів в’язочка”). Примовки використовують у формі вітання, запрошення, побажання (“Здорові будьмо, та себе не гудьмо”, “Сідайте рядком та поговоримо ладком”, “З роси та води”).
Словник-довідник літературознавчих термінів / упор. : О.В. Бобир, В.Й. Буденний, О.Б. Мамчич, Н.П. Нікітіна ; за ред. О.В. Бобиря. Чернігів : ФОП Лозовий В.М., 2016. 132 с.
Примовка
Примовка в суто дитячому фольклорі – це музично-віршовані прямі звернення дітей до тварин, комах, рослин, до явищ природи:
Водичко, водичко,
Умий моє личко,
Щоб щічки червоніли,
А очки синіли,
Щоб сміявся роток,
Щоб кувався зубок.
Словник-довідник літературознавчих термінів / упор. : О.В. Бобир, В.Й. Буденний, О.Б. Мамчич, Н.П. Нікітіна ; за ред. О.В. Бобиря. Чернігів : ФОП Лозовий В.М., 2016. 132 с.
Примовка