Гендер

Гендерне виховання – це увага до обох статей, еквівалент вимог і можливостей, особлива чутливість до ситуацій, у яких порушується гендерний паритет, прагнення його надолужити спеціальними педагогічними зусиллями.
Молодший шкільний вік стає фундаментом накопичення такого знання, як рівність, однаковість, паритетність. Проте незабаром цей гендерний розвиток переростає в іншу площину гендерного самовизначення – романтичні взаємини з протилежною статтю, коли знову постає чимало нових питань: хто має бути ініціатором пропозиції дружби – він чи вона, яка дружба міцніша – одностатева чи міжстатева, чи добре, що хлопці в цьому віці починають наслідувати гіпермаскулінну поведінку, а дівчатка – гіперфемінну, а буває, що і навпаки.
Одним із пріоритетних завдань гендерної просвіти є розширення кругозору бачення проблеми рівноправності статей у різних сферах людської життєдіяльності, прищеплення гендерної чуйності, здатності відстоювати рівність стосунків. Гендерна педагогіка ставить за мету усунення традиційних культурних обмежень розвитку особистості її статевою належністю.