Форма твору
Термін з словника-довідника
Форма твору не лише виражає зміст, вона є строго організованим, завершеним естетичним цілим, усі компоненти якого знаходяться в тісному взаємозв’язку. Кожну деталь форми потрібно розглядати в єдності зі змістом, вона – змістовна. Форма охоплює різні за своєю природою компоненти:
1) зображальні деталі (портрет, мова, вчинки персонажів, пейзаж, інтер'єр);
2) лексику національної мови, її семантичне багатство, виражальні можливості синтаксису, ритміку;
3) композицію.
Ференц Н.С., Чижмар О.М. Основи літературознавства : навчально-методичний посібник (для студентів українського відділення філологічного факультету). Вид. 2-ге, випр., доповн. Ужгород, 2020. 132 с.
Форма твору
Форма – зовнішній вигляд, структурна організація художнього твору. В. Гумбольдт увів поняття “форма” при інтерпретації багатства мови в контексті аристотелівського вчення про чотири принципи становлення буття: матеріальне, ідеальне, або ейдетичне, формальне, каузальне, доцільне. Звідси походить гумбольдтівська формула “мова є форма і нічого, крім форми”.
Літературознавча енциклопедія : у двох томах / авт.-уклад. Ю.І. Ковалів. Київ : ВЦ “Академія”, 2007. Т. 2. 624 с.
Форма – член головної бінарної опозиції твору (зміст і форма – твір). Усе, що можна зафіксувати, оглянути, виявити з допомогою рецепторів сприйняття, є формою. Природні форми складають видимий і пізнаваний світ, форми штучні враження в процесі створення культури, перш за все це мистецькі форми.
Моклиця М. Вступ до літературознавства : посібник для студентів філологічних факультетів. Луцьк, 2011. 467 с.