Художньо-естетичний смак

Художньо-естетичний смак – це здатність особистості визначати естетичну цінність художніх творів, виявляти своє ставлення до них, сприймати, аналізувати, оцінювати, розвиваючи при цьому свої творчі здібності і використовуючи їх у своїй діяльності. 
Художній смак – це і вміння вибирати художні твори для читання, і вміння відрізняти справжні мистецькі твори, оригінальні за змістом і формою, від звичайної писанини, наслідування відомих авторів. Різні думки, переживання, які виникають під час сприймання художніх творів, закріплюються в художньому смаку відповідно до закономірностей, які визначають діяльність особистості. 
Художній смак розвивається на основі естетичного смаку і взаємно впливає на нього, формується через спілкування зі світом мистецтва і визначається художньою освітою людини (знанням історії мистецтв, ознайомленням із художньою літературою, критикою). Художньо-естетичні смаки є важливою характеристикою особистого ставлення до дійсності і показують рівень самовизначення кожної людини, здатність до індивідуального відбору естетичних цінностей і тим самим – до самовиховання і саморозвитку. 
Художньо-естетичний смак означає також здатність отримувати насолоду від прекрасного, потребу створювати це прекрасне в мистецтві, а також у житті. Важливими передумовами гарного художньо-естетичного смаку можемо назвати вміння сприймати гармонію змісту і форми художнього твору, високорозвинене естетичне почуття, здатність бачити естетичну цінність творів, певних явищ у суспільстві.
Критеріями художньо-естетичного смаку визначаємо здатність бачити естетичну цінність явищ мистецтва й дійсності, виявляти власне ставлення до них; уміння орієнтуватися у світі художньо-естетичних цінностей, сприймати, аналізувати, оцінювати твори мистецтва, розвиваючи свої творчі здібності й використовуючи їх у практичній діяльності; прагнення відчути й зрозуміти прекрасне і потворне й висловити власну оцінку; уміння обирати художні твори високої художньо-естетичної вартості.