Лірика пейзажна

Пейзажна лірика, або вірш-пейзаж – ліричний жанр, у творах якого зображено естетичні переживання олюдненої, анімізованої чи одухотвореної, здебільшого персоніфікованої природи. Значення вірша-пейзажу відмінне в різні культурно-історичні епохи: був практично відсутній за класицизму, натомість широко практикувався романтиками. В українській ліриці вірш-пейзаж є одним з основних жанрів, якому властива емоційна інтимізація. Іноді поети уточнюють жанровий різновид, наприклад А. Малишко у вірші під назвою “Пейзаж”:

[...] Хмеліє мед у вуликах сухих,
Бджола бринить, як промінь віковічно,
І плід, мов серце яблунь молодих,
У груди саду гупає ритмічно.
І сам я тут, обнявши далину.
Ряснію, множусь, дихаю травою,
І вся земля натягує струну
Між сонцем і людиною живою.