Мовний етикет

Серед виражальних засобів української мови – типові формули звертання, вітання, прощання, побажання, подяки, поздоровлення, прохання, вибачення, співчуття тощо. Одиниці мовного етикету: слова, словосполучення, речення (еквіваленти речень). Мовний етикет визначають загальна культура спілкування, соціальний статус мовців, рівень освіти й виховання, вік, стать, емоційність ситуації. Соціальні, емоційні, етичні особливості мовного контактування впливають на вибір форми звертання. В українців здавна побутує пошанна форма звертання на “Ви” до незнайомих, старших, зокрема до батьків: “Ви, тату…”, “Ви, мамо…”. Усталилася суспільно-оцінна градація форм звертання до масової аудиторії: “Шановне товариство (громадо)!”, “Шановні добродії” або звертання на міжнародних зібраннях: “Шановні пані і панове!”.

Розгалужений синонімічний ряд становлять слова, мовні звороти, що виконують функцію вітання: “Добрий день (вечір)!”, “Доброго ранку!” (більш поширено, ніж варіант “Добрий ранок!”, наявна бажальна модальність – “Бажаю вам доброго ранку!”). Вітання у формі “Доброго Вам дня!”, “Доброго Вам вечора!” також звучать невимушено. Доброзичливе побажання передає формула вітання – “Доброго здоров’я!”; використовують як відповідь на вітання “Добрий день!” та як самостійний дружнє привітання. Вітальні формули – “Добридень!”, “Добривечір!”, “Здрастуй(-те)!” належать до стилістично маркованих, відзначаються неофіційністю. Функції вітання й відповіді на нього виконує усталений зворот “Здоровенькі були!”, що набув в українській мові національного мовного колориту.

Вітання, прощання часто містять побажання здоров’я: “Дай, Боже, здоров’я!”, “Здорові будьте!”. Як відповідь на слова прощання звучать вислови: “Бувайте здорові!”, “Іди (ходи) здоров(-ий, -а)!”, позначені народнорозмовним колоритом, подібно до традиційних етикетних формул: “Із суботою (святою неділею) будьте здорові!”, “Хай Бог помагає!”. Серед молоді поширені однослівні формули вітання-прощання, серед них і запозичення: “Привіт!”, “Салют!”, “Бувай!”, “Будь!”, “Чао!”, “Гуд бай!”.

Формули вітання часто супроводжують типовими зворотами оцінного характеру: “Радий Вас (тебе) бачити!”, “Скільки літ, скільки зим!”, “Як поживаєте?”, “Як ся маєте?”. Синонімічний ряд формул прощання об’єднує вислови неоднакового соціального, семантичного стилістичного, емоційного змісту, наприклад, нейтральні звороти – “До побачення!”, “На все добре!”, “До зустрічі!”, “На добраніч!”, а також більш офіційний вислів “Дозвольте з Вами попрощатися!”. У кожного з них є варіанти: “До скорого побачення!”, “До скорої зустрічі!”, “Добраніч!”.

Формулою прощання є зворот “Хай щастить!”, виконує також роль прямої номінації “побажання щастя”: “Хай щастить Вам!”, “На щастя, на здоров’я, на Новий рік!”, “Бажаю щастя й добра Вам!”, “З води й роси!”, “Зичу радості, успіхів!”. Наявний синонімічний ряд формул поздоровлення, віншування: “Поздоровляю Вас із…”, “Вітаю Вас із…”, “Віншую Вас із…”, “Прийміть вітання (поздоровлення) з …” та ін.

До мовного етикету належать звороти з семантикою ввічливого прохання: “Будьте ласкаві”, “Прошу, заходьте до кімнати!”, “Будь ласка, мені одне тістечко!”. Слова “прошу”, “будь ласка” входять до типових зворотів зі значенням вибачення: “Вибачте, будьте ласкаві!”, “Прошу вибачити!”, “Даруй(-те) (мені)!”, “Вибачай(-те)!”, “Пробач(-те)!”. Типові формули подяки: “Дякую!”, “Спасибі!”, “Дякувать(-ти)!”, “Щиро дякую!”, “Красно дякую!”, “Дозвольте висловити подяку…”, “Не знаю, як і дякувати Вам!”. Серед віншувань, поздоровлень багато приказок, прислів’їв, фразеологічних зворотів. У кожного народу історично склався традиційний мовний етикет; причому в кожного регіону, соціуму утворилися характерні формули мовного етикету, що зумовлено відмінностями у звичаях, ритуалах, специфікою мовного узусу.