Пафос

Пафос – ставлення автора до зображуваного, вміщене поміж ствердженням і запереченням зображеного. Пафос буває оптимістичний і песимістичний, сатиричний, мінорний і мажорний тощо. Родова належність твору теж відбивається на його пафосі: є пафос ліричний, драматичний, епічний. 

Пафос – натхнення, ентузіастичне почуття, пристрасне переживання душевного піднесення, викликане певною ідеєю, подією. Термін перенесено в поетику з риторики. У пафосі емоційна напруга і думка складають одне ціле, перетворюючись на душу художнього твору:

Хай буде так, щоб ця хвилина
Була, як сяйво перемог,
Бо ніжність наша є єдина,
А поза нею тільки Бог 

                                             (Н. Лівицька-Холодна)
Пафос неможливий без внутрішньої переконаності автора, його темпераменту.