Персоніфікація
Термін з словника-довідника
Персоніфікація – уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям; вид метафори, що сприяє поетичному олюдненню довколишнього світу.
Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р.Т. Громʼяка, Ю.І. Коваліва, В.І. Теремка. Київ : ВЦ “Академія”, 2007. 752 с.
Персоніфікація
Персоніфікація – надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. Київ ; Ірпінь : Перун, 2005. 1728 с.
Персоніфікація – різновид метафори; троп, який полягає в наділенні предметів, явищ природи та абстрактних понять рисами людини, що сприяє їх оживленню; антропоморфізація – олюднення, оживлення. Наприклад, олюднення сонця й соняшника в поезії І. Драча «Балада про соняшник»: В соняшника були руки і ноги, Було тіло шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці. І купався коло млина. І лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки; Красиве засмагле сонце, В золотих переливах кучерів, У червоній сорочці навипуск, Що їхало на велосипеді, Обминаючи хмари у небі... або ж: Мир і злагода запанували в домі; Дружба крокувала по планеті (Із газети). Персоніфікація надає опису динамізму, грації, яскравості.
Основні лінгвостилістичні поняття і категорії (словник-довідник філолога) / укл. І.І. Коломієць. Умань ВПЦ “Візаві”, 2015. 202 с.
Персоніфікація – окремий вид уособлення, коли предметам, явищам і абстрактним поняттям надаються властивості людини для більш яскравого, виразного відтворення зображуваного. Наприклад:
Як бурулька плаче, – то весна надворі,
Як роса заплаче, – то вже ранок скоро,
Як заплаче дощик, – трави підростають…
(А. Костецький).
Словник-довідник літературознавчих термінів / упор.: О.В. Бобир, В.Й. Буденний, О.Б. Мамчич, Н.П. Нікітіна ; за ред. О.В. Бобиря. Чернігів : ФОП Лозовий В.М., 2016. 132 с.