Метафора

Метафора – один із основних тропів; слово чи словосполучення, що розкриває сутність і особливості одного явища через перенесення на нього схожих ознак і властивостей іншого явища. Метафора близька до порівняння і поряд з іншими тропами дає змогу письменникові краще відтінити потрібну йому рису людини, предмета чи явища. Водночас прямі ознаки поєднуються з переносними. Наприклад, у поезії В. Симоненка:

Мене ліси здоров’ям напували,
Коли бродив у їхній гущині.
Мені поля задумливо шептали
Свої ніким не співані пісні.

Метафора може бути простою, коли вжито один вираз у переносному значенні, і розгорнутою, коли картину змальовано цілим рядом метафор, як наприклад, у поезії Б. Антонича при зображенні місяця в “Елегії про перстень молодості”:

…і місяць – мідний птах,
таємна рожа неба, лампа
поетів та сновид
веде мене в сріблистих снах
зиґзаґом мрії та безумства…

Різновидами метафори є уособлення, алегорія, оксиморон.