Симоненко Василь (1935–1963) – український поет, журналіст, шістдесятник . Закінчив факультет журналістики Київського університету, працював у “Черкаській правді”, “Молоді Черкащини”, “Робітничій газеті”. 

Писати вірші В. Симоненко почав ще старшокласником і вміщував їх у шкільні стіннівці. Продовжував творити і в студентські роки, але друкувалося мало. На це було дві причини: В. Симоненко був дуже вимогливим до художньої довершеності своїх творів і не міг погодитися з тисками цензури, яка нещадно шматувала фрагменти й окремі рядки поданих до друку поезій, коли вбачала в них гостру соціальну та політичну критику можливих владців. 

Прижиттєвими виданнями В. Симоненка були лише перша збірка поезій – “Тиша і грім” (1962 р.) і казка “Цар Плаксій та Лоскотон” (1963 р.), яку поет створив для свого маленького сина Лесика за одну ніч.

Великої популярності набули самвидавні поезії В. Симоненка, зокрема цикл творів із сатирою: “Некролог кукурудзяному качанові”, “Злодій”, “Суд”, “Балада про зайшлого чоловіка”, “Дума про щастя”, “Одинока матір”, “Брама”, “Де зараз ви, кати мого народу?”. та ін. 

Окремий значний цикл становлять твори, в яких поет висловлює любов до своєї Батьківщини: “Задивляюсь у твоїй зіниці”, “Є тисячі доріг”, “Український лев”, “Лебеді материнства”, “України”, “Грудочка землі”. Надзвичайно популярними стали поезії з глибоким філософським підтекстом: “Ти знаєш, що ти людина…” і “Я”, а також вірші, в яких поет засуджує ставлення влади до людини як до гвинтика: “Дід умер”, “Баба Онися”, “Перший”. Тоді ж у щоденнику поета з'явився новий запис: "Втрата мужності – це втрата людської гідності, яку я ставлю над усе. Навіть над самим життям. Але скільки людей – розумних і таланових – рятували своє життя, поступаючись гідністю, і, власне, перетворювали його в нікому не потрібне життя. Це – найстрашніше".

Вірші інтимної лірики В. Симоненка вражають красою і щирістю почуттів. Більшість з них увійшли до прижиттєвої збірки “Тиша і грім”, частково – до збірки “Земне тяжіння”, яка вийшла друком у 1964 р. уже після смерті поета.