Дума

Дума – ліро-епічний, віршований твір української словесності, особливий різновид епічних пісень про події з життя козаків ХVI–XVII ст., переважно часів визвольної боротьби українського народу, про його побут і моральні переконання. У широкий обіг термін “дума” увів на початку ХІХ ст. М. Максимович. Думи виконувались кобзарями-лірниками в речитативно-розповідній манері в супроводі кобзи чи бандури. 
Думи поділяються на дві групи: історичні й побутові. Історичні думи відтворюють героїчну боротьбу українського народу проти своїх поневолювачів (турків, татар). Наприклад: “Козак Голота”, “Самійло Кішка”, “Плач невольників”, “Втеча трьох братів з города Азова”. Побутові думи відтворюють питання моралі, родинних стосунків, соціальної несправедливості. Наприклад: “Удова і три сини”, “Брат і сестра”. Мотиви дум широко використовували відомі українські письменники: Т. Шевченко, Є. Гребінка, П. Куліш, І. Франко, М. Рильський, П. Тичина, А. Малишко, Л. Костенко, композитори та художники.