Артикуляція

Термін з словника-довідника

Section 1

Артикуляція являє собою спільну роботу органів мовлення, необхідну для продукування звуків. Її регулюють мовленнєві зони кори і підкіркові утворення (зорові бугри, гіпоталамус, таламус, лімбічна система, ретикулярна формація). Локальні ураження лівої півкулі різної природи у праворуких осіб призводять, як правило, до порушення функції мовлення в цілому, а не до випадання якої-небудь однієї мовленнєвої функції. Для правильної артикуляції необхідна певна система рухів органів мовлення, що формується під впливом слухового і кінестезичного аналізатора.

 

Джерело:

Кокун О. М. Психофізіологія. Київ : Центр навчальної літератури, 2006. 184 с. URL: https://pidruchniki.com/12800528/psihologiya/psihofiziologiya_movlennya.

Артикуляція

Артикуляція

Артикуляція звуків – утворення звуків мови за допомогою рухів органів мовлення: язика, губ, м’якого піднебіння; аналіз положення і руху їх при вимові того чи іншого звуку, підготовка органів мови до вимови того чи іншого звуку. Кожен звук у мові може бути артикуляційно схарактеризований на доступному для учнів рівні і однаковим для всіх, хто говорять цією мовою, незалежно від індивідуальних особливостей вимови, ці артикуляційні характеристики засвоюються учнями. Артикуляція звуків як методичний прийом використовується в методиці навчання грамоти, при вивченні фонетичного матеріалу в різних класах, при виправленні дефектів мовлення, при навчанні орфоепії.

Джерело:

Методика навчання освітньої галузі “Мови і літератури”: термінологічний словник-довідник вчителя початкової школи / ук.: Г.П. Волошина, Л. М. Роєнко. Умань Україна : Видавець “Сочінський М. М.”, 2016. 288 с.

Робота органів мовлення, тобто сукупність їх порухів у вимові певного звука, називається артикуляцією. В артикуляції розрізняють три фази: екскурсію, кульмінацію і рекурсію.

Екскурсія,  або приступ – початковий рух органів мовлення, підготовка органів мовлення до вимови звука. Кульмінація, або витримка – положення органів мовлення в момент вимовляння звуків. Рекурсія, або відступ – повернення органів мовлення у вихідне положення.

Джерело:

Кочерган М.П. Вступ до мовознавства : підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Київ : ВЦ “Академія”, 2001. 368 с.