Чехов Антон Павлович (1860–1904) – лікар за фахом, прозаїк, драматург. У 1900 році А. Чехову було присвоєно звання Почесного академіка Імператорської Академії наук (Витончена словесність). 1879–1884 рр. – починає писати фейлетони, оповідання, гуморески (псевдонім Антоша Чехонте). 1887 рік – час становлення Чехова як драматурга (“Іванов”, “Чайка”, “Вишневий сад”, “Три сестри”). У 1890 році відвідав острів Сахалін (перепис населення острова, збір величезного матеріалу про життя каторжників, звичайних жителів Сахаліну, про чиновницьке свавілля; книга “Острів Сахалін”). Прозові твори: “Вогні”, “Степ”, “Іменини”, “Людина у футлярі”, “В яру”.