Шиллер Фрідріх (Йоганн Крістоф Фрідріх фон Шиллер) (1759–1805) – видатний німецький поет, мислитель, драматург, філософ, історик, представник романтизму в літературі.

Народився на Німеччині в місті Марбах-на-Неккарі. Батько Ф. Шиллера був полковим лікарем, а мати походила з родини пекаря. Дитинство і молодість Ф. Шиллера були проведені у відносній убогості, хоча він і зміг вчитися в сільській школі і в пастора Мозера. У 1773 р. ф. Шиллер вступив до військової академії, де спочатку вивчав юридичну справу, а потім медицину. 

Перші твори Ф. Шиллера були написані під час навчання. Під впливом драми Лейзевіца він написав драму “Космус фон Медичі”, оду “Завойовник”. У 1780 р. по закінченні академії Ф.Шиллер отримав посаду полкового лікаря в Штутгарті.

У 1781 р. ф. Шиллер дописав драму “Розбійники”, яку жодне видавництво не брало. У результаті він видав її на свої гроші. Згодом драма була гідно оцінена директором Мангеймського театру і після деяких коректив поставлена ​​на сцені. Прем'єра “Розбійників” відбулася в січні 1782 р. і мала великий успіх у публіці. За цю драму письменник був удостоєний звання почесного громадянина Франції. 

У 1783 р. ф. Шиллер покинув Штутгарт і йому вдалося дописати дві п'єси: “Підступність і кохання” і “Змова Фієско в Генуї”. Ці п'єси були згодом поставлені в Мангеймському театрі.

Із 1787 р. до 1789 р. він жив у Веймарі, де познайомився з Й. Гете. Вони стали друзями. Вважається, що саме Ф. Шиллер надихнув Й. Гете на завершення багатьох творів. У 1790 р. ф. Шиллер дружився з Шарлоттою фон Ленгефельд, з якою у них згодом було два сині і дві дочки. 

ф. Шиллер усвідомив, що на межі XVIII–XIX ст. прогрес людства не вдовільнити кожну людину в спробі досягти нею свого щастя. Ця ж думка розвивається в баладах Ф. Шиллера. Жанр балади відродили Й. Гете і Ф. Шиллер, які вступили в дружнє змагання в створений балад. Відбулося це в 1797 р., який вони потім назвали роком балад. Це був дуже важливий момент у житті Ф. Шиллера.

У Веймар Ф. Шиллер знову потрапив в 1799 р. і там, на гроші меценатів, видавав літературні журнали. Тоді ж він разом з Й. Гете заснував Веймарський театр, що став одним із кращих у країні. До кінця своїх днів письменник жив у цьому місці. 1802 р. імператор Священної Римської імперії Франц II надав Ф. Шиллеру дворянство.

Найвідоміші твори Ф. Шиллера: “Розбійники”, “Підступність і кохання”, “Марія Стюарт”, “Орлеанська дива”, “Вільгельм Телль”, “Івікові журавлі”, “Кубок”, “Рукавичка”, “Рицар Тоггенбург”.