Гете Йоганн (1749–1832) – німецький поет, прозаїк, драматург, майстер художньої, виразної мови; філософ, натураліст і державний діяч. Народився у Франкфурт-на-Майні в багатій буржуазній сім’ї. Його батько – імператорський радник та доктор права (юрист), мати – дворянка, дочка франкфуртського старійшини. 

Уже в дитинстві Й. Гете почав проявляти виняткові здібності до наук, знав кілька мов (французькою, італійською, англійською), вивчав художню літературу, історію, природничі науки, займався музикою та малюванням, крім того, у сім років він почав писати свої перші вірші і складати п’єси. Багато читав і намагався максимально поповнювати свій багаж знань.

У 1765 р. Й. Гете стає студентом Лейпцизького університету, де мав вивчати правознавство. У цей час він вперше закохується, і це стало приводом для створення ліричного збірника віршів “Аннетте” (1767 р.). Серйозна хвороба в 1768 р. ледь не поставила останню крапку в біографії Й. Гете, змусивши його залишити навчання в університеті, яке він зміг продовжити лише в 1770 р. у Страсбурзі. У молоді роки Й. Гете належав до творчого угрупування штюрмерів. У 1771 р. після захисту дисертації Й. Гете стає доктором права.

У 1772 р. Й. Гете переїжджає в м. Вецлар на час адвокатської практики. Саме в цьому місті поет переживає муки нерозділеного кохання до нареченої свого друга Ш.Буф. Свої глибокі переживання Й. Гете передав у своєму творі “Страждання молодого Вертера” – цей роман зробив поета знаменитим.

У 1775 р. Й. Гете на запрошення герцога Карла Августа переїжджає в м. Веймар, обіймає посаду таємного радника, незабаром стає міністром в уряді. За свої успіхи в роботі Й. Гете в 1782 р. був зведений в сан дворянина, а в 1815 р. стає першим міністром в уряді Карла-Августа.

1791 рік ознаменувався відкриттям у місті театру, що відбулося при безпосередній участі письменника. Успішна державна служба не заважала його літературній діяльності (драма “Егмонт” і “Іфігенія в Тавриді”, починає працювати над “Фаустом”, пише вірші та балади). 

У 1784 р. Й. Гете відкриває міжщелепову кістку людини, а в 1790 р. виходить трактат “Досвід метаморфози рослин”. 

У 1808 р. – виходить перша частина трагедії “Фауст”. Кінець роботи над “Фаустом” припадає на 1831 р.

Найвідоміші твори Й. Гете є класикою світової літератури: драма “Гец фон Берліхінген” (1773 р.), роман “Страждання молодого Вертера” (1774 р.), балада “Вільшаний король” (1782 р.), трагедія “Іфігенія в Тавриді” (1787 р.), “Коринфська наречена” (1797 р.), поема “Герман і Доротея” (1797 р.), поема “Фауст” (1808–1831 рр.).