Система зорових диктантів

Система зорових диктантів. Установлено, що розвиток техніки читання часто гальмується через слаборозвинену оперативну пам’ять. Що це означає? Наприклад, дитина читає речення, що складається з 6–8-ми слів. Дочитавши до третього-четвертого слова, забуває перше слово. Тому вона ніяк не може вловити смисл речення, не може пов’язати всі слова воєдино. Необхідно в цьому випадку попрацювати над оперативною пам’яттю.
Робиться це за допомогою так званих зорових диктантів, тексти яких розроблені проф. І. Федоренком. У кожному з 18-ти наборів, запропонованих проф. І. Федоренком, є шість речень. Особливість цих речень така: якщо перше речення містить всього два слова “Тане сніг” – 8 букв, то останнє речення 18-го набору складається вже з 46-ти букв. Нарощування довжини речень відбувається поступово, по 1–2 букви. Час роботи з усіма 18 наборами становить приблизно два місяці. У такий спосіб за два місяці оперативна пам’ять розвивається настільки, що дитина може вже запам’ятати речення, яке складається з 46-ти букв, тобто з 8–9-ти слів. Тепер вона легко вловлює смисл речення, читати їй стає цікаво, а тому і процес навчання читати йде набагато швидше.
Як краще проводити зорові диктанти? На дошці пишуть 6 речень одного з наборів і закривають аркушем паперу. Потім лист зсовують униз так, щоб було видно перше речення, і діти протягом певного часу читають про себе, намагаючись запам’ятати це речення. Час експозиції зазвичай невеликий: від 4-x до 7-ми секунд. Після закінчення цього часу вчитель стирає речення і пропонує записати його в зошитах. Потім знову експозиція, читання і запам’ятовування другого речення і т. д. 
За два місяці є можливість розвинути оперативну пам’ять, але за однієї обов’язкової умови: зорові диктанти повинні писатися щодня. Якщо писати зорові диктанти через день, то таке тренування майже не розвиває оперативної пам’яті. Якщо писати через два дні на третій, то можна зовсім не писати – це вже нічого не дає. Зазвичай уже через місяць тренувальної роботи з’являються перші успіхи в навчанні читання: діти легше засвоюють смисл речень, охочіше читають.