Взаємне навчання
Термін з словника-довідника
Взаємне навчання – прийом кооперативного навчання, коли учні діють у ролі вчителя і керують процесом навчання. Можуть працювати в групах або парах. Текст читають частинами, виконують п’ять основних завдань (учень – “учитель” пропонує однокласникам):
– зробити висновок з прочитаного;
– поставити 2–3 запитання і вислухати відповіді на них;
– пояснити незрозуміле;
– скласти передбачення до наступної частини;
– прочитати наступну частину.
Прийом дає можливість учителеві організувати самостійну групову роботу учнів, сформувати в них навички розуміння тексту й застосування отриманих знань. Учні, навчаючи інших, учаться самі, удосконалюють навички читання, узагальнення, відповідають на запитання своїх партнерів по роботі.
Учитель має об’єднати учнів у групи по четверо, докладно пояснити, що вони по черзі виконуватимуть роль учителя, який повинен прочитати текст, стисло підсумувати, поставити запитання, зробити припущення, про що йтиметься в наступному абзаці. Далі групи працюють самостійно, але після кожного етапу необхідно надати можливість одній з груп презентувати свою роботу. Прийом складний для впровадження і потребує багато часу, але навички, що він формує, варті того. Практика свідчить, що вже після декількох занять учні навчаються працювати з текстом самостійно.
Вакуніна Н.В., Дементієвська Н.П. Критичне мислення: як цього навчити. Харків : “Основа”, ПП “Тріада+”, 2007.
Взаємне навчання