Індивідуальний підхід

Індивідуальний підхід (індивідуалізація навчання) – це педагогічний принцип, яким передбачається врахування індивідуальних особливостей учнів у навчанні та вихованні, беруться до уваги індивідуальні особливості всіх учасників педагогічного процесу. Принцип індивідуального підходу вимагає співвіднесення навчального матеріалу з індивідуальними особливостями і можливостями субʼєкта. Його реалізація – це передусім організація індивідуального сприймання, розуміння, запамʼятовування і застосування знань в умовах групового викладання.
Індивідуальним підходом забезпечується реалізація принципу природовідповідності, коли суттєвою ознакою змісту навчання стає його доступність. Оскільки кожна дитина – неповторна індивідуальність зі своїми природними задатками, психологічними і фізичними можливостями, то одна і та сама сукупність наукових знань матиме різні рівні адаптації. 
Продуктивність уроків читання в початковій школі визначається прямою залежністю проєктування навчального змісту і методичного забезпечення від індивідуальних особливостей учнів. Уміння визначити ефективність фронтальних та індивідуальних форм роботи на певному етапі уроку дає високу результативність учнівської праці. У початкових класах традиційно домінують фронтальні форми роботи, з різноманітними методами і прийомами навчання, з постановкою запитань, однак рівень розвитку учнів враховується частково, пізнавальні інтереси й можливості їх задовольняються недостатньо. Епізодичний контроль, однобічний спосіб комунікації, обмежені можливості дітей у наданні взаємодопомоги, здійсненні взаємоперевірки – чинники, які затримують мовленнєвий розвиток учнів на уроках читання.
Індивідуальна робота не має означених недоліків, нею передбачається високий рівень самостійності учнів, вона надає можливість точніше враховувати їхній розвиток, задавати властивий їм темп у навчанні, активно формує пізнавальні потреби. Однак така робота лише в тому разі дасть належну віддачу, якщо вчитель володіє діагностичними вміннями, використовує індивідуальні завдання в певній системі, запобігає розвитку егоїзму й зарозумілості окремих дітей.