Міф
Термін з словника-довідника
Міф – оповідь про богів, напівбогів, духів, героїв, надприродні сили та їхню роль у створенні світу і його розвитку. Міфи відобразили уявлення та вірування людей глибокого минулого і були раннім видом народної творчості, своєрідним художнім відображенням дійсного життя, історичних подій і явищ природи у формі фантастичних оповідань. Міфи відрізняються від казок тим, що казки і в час їх створення сприймалися як плід фантазії, а до міфу ставилися як до чогось імовірного. Міфи відрізнялися й від легенд, бо останні у своїй основі мали якісь реальні факти. В українській міфології відомі міфи про боротьбу Велеса з Перуном, про народження Коляди, про козака Мамая.
Словник-довідник літературознавчих термінів / упор.: О.В. Бобир, В.Й. Буденний, О.Б. Мамчич, Н.П. Нікітіна ; за ред. О.В. Бобиря. Чернігів : ФОП Лозовий В.М., 2016. 132 с.
Міф
Міф – сукупність ознак первісного (архаїчного) світосприйняття; універсальна модель світу (міфосвіт), яка ґрунтується на віруваннях. Ознаки міфосвіту: поділ на сакральну (священну, божественну, небесну) і профанну (звичайну, низьку, земну) частини; наявність центру світу (священна гора, дерево, храм); окреслені межі (видима по лінії горизонту земна площина; час існування – позаісторичний (вічний круговорот народження і смерті). Поступово міфосвіт населяється персонажами й отримує історію, низку подій за участю богів, істот, героїв, людей. Коли пізнання світу входить у суперечність із віруваннями, міфосвіт руйнується, але згодом повертається як спогад про золоті давні часи, стає важливою часткою історії культури, у якій продовжує жити як міфологія. Художня література не лише оперує різними міфами, створеними людством, вона вся виростає з образного, тобто первісного, а отже якоюсь мірою міфічного світосприйняття. Митець сприймає світ, як дикун або дитина. Світосприйняття митця, дикуна, дитини є в чомусь міфічним.
Моклиця М. Вступ до літературознавства : посібник для студентів філологічних факультетів. Луцьк, 2011. 467 с.