Легенда

Термін з словника-довідника

Section 1

Легенда – прозовий жанр фольклору, оповідь від імені очевидця про таємничі події, у яких реальне переплітається з фантастичним.

Джерело:

Моклиця М. Вступ до літературознавства : посібник для студентів філологічних факультетів. Луцьк, 2011. 467 с.

Легенда

Легенда

Легендапереказ про якісь події чи людей, оповитий казковістю або фантастикою. В українській літературі відомі легенди про Олексу Довбуша, Лук’яна Кобилицю, Марусю Чураївну та ін. Легенди рідного народу – привід відчути гордість від того, що ти – українець.

Джерело:

Словник-довідник літературознавчих термінів / упор. : О.В. Бобир, В.Й. Буденний, О.Б. Мамчич, Н.П. Нікітіна ; за ред. О.В. Бобиря. Чернігів : ФОП Лозовий В.М., 2016. 132 с.

За жанром легенди нагадують казки, проте мають свою специфіку: 1) їх зміст передає героїчні вчинки людей, їхні подвиги, пояснює походження тих чи інших предметів, явищ, тобто ознайомлює з конкретними подіями, реальними фактами історії; 2) водночас зображена реальність подається у незвичайній (казковій) манері розповіді, наповненій фантазією, вигадкою – її мета зацікавити слухачів. Тому читання легенди вимагає аналізу фактичного змісту, розкриття ідейного спрямування, а також – глибокого осмислення творчої манери розповіді, яка характеризує цей жанр, його емоційність. Кожний вчинок, дія героя, кожне слово – все, що вказує на особливості його характеру, має відбитися у відповідних інтонаціях читання, різних тональностях.
Початок легенди варто читати як у казці, щоб заінтригувати дітей. Найважливіше у змісті треба виділити: читати його повільніше, робити паузи, щоб зосередити на ньому увагу слухачів. Окремі моменти опису іноді треба домалювати інтонацією. Закінчення легенди має певну мету: узагальнити сказане, зробити висновки. Тому перед кінцем слід робити довгу паузу, а головні слова в ньому інтонаційно підкреслити. У кінці має бути довга пауза, щоб діти змогли ще раз осмислити почуте (прочитане).
Серед різноманітних цікавих засобів опрацювання легендивиразне читання і переказ. На уроці легенду можна читати в особах. Так діти зможуть глибше пізнати характер героя. Цікавим для дітей буде інсценізування легенди. Це можна зробити як на уроці, так і в позаурочний час. Діти зможуть не тільки тонко відчути зміст, ідею легенди, а й попробувати себе в ролі актора, розвинути творчі здібності, самоутвердитись. Літературні ігри, тести, вікторини, різноманітні творчі завдання сприяють кращому запамятовуванню текстів. Якщо діти знають достатню кількість легенд, їм пропонують літературну вікторину, відгадування різноманітних ребусів, кросвордів.

Джерело:

Коваль Г.П., Деркач Н.І., Захарчук З.О., Іванова Л.І. Методика викладання української мови : навчальний посібник для студентів, 2002. 113 с.

 

Додаткове джерело:
Таємниця скарбів Довбуша. На скрижалях : вебсайт. URL : https://na-skryzhalyah.blogspot.com/2016/05/blog-post_83.html