Міфологія

Міфологія – наука про міфи та міфологічну свідомість; сукупність міфів, нагромаджена різними етносами, певною архаїчною культурною традицією. У давніх суспільствах та їх сучасних реліктових залишках міфологія має характер обов’язкового для всіх людей світоглядного нормативу, становить головний чинник їхньої соціальної поведінки. У суспільствах такого типу міфологія – синкретична за своїм знаковим характером (слово, музика, жест, пластичний образ) і загальним пізнавально-гносеологічним змістом (своєрідний сплав релігії, науки й мистецтва в їхніх найдавніших, первісних формах) система уявлень про світ, яка поряд із трудовими зусиллями первісного колективу забезпечує його нормальну життєдіяльність. 
В історичному процесі ці уявлення зазнали диференціації, унаслідок якої релігія, наука, мистецтво поступово емансипувалися одне від одного, створили окремі, суверенні галузі культури, перетворюючи або навіть усуваючи міф із суспільного виднокола. Такий поділ відбувся в Стародавній Греції класичного періоду: міфологія в ній остаточно виокремилася в релігійну сферу, наука і мистецтво отримали цілком самостійне існування. 
Особливе місце в сучасній міфології посідають спроби осмислення “міфів другого покоління”, витворених новітньою цивілізацією на тлі давнього міфотворення.