Омоніми

Омоніми – слова, однакові за формою (звучанням та/або написанням), але відмінні за значенням і не пов’язані асоціативно. Вони поділяються на повні (абсолютні) – звуковий склад яких збігається в усіх граматичних формах (клуб, коса, лава, стигнути) і часткові – що збігаються в окремих граматичних формах (вік, кадри, чари), останні з яких мають різновиди: омофони (підвал – під вал, Надія – надія), омографи (гóвори – говорú, плáкати – плакáти), омоформи (злий, мати).

У текстах, де трапляються омоніми, треба дбати про чітку побудову висловлювань з метою уникнення двозначності думки (побувати на дні науки (на дні – від день і дно), промови – про мови, підніс – під ніс, ужиті – у житті, Роман – роман).