Мирний Панас (Рудченко Панас Якович) (1849–1920) – український прозаїк та драматург. Кілька років навчався в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі. Із 14-ти років хлопець почав працювати. Чиновницька служба П. Рудченка почалася в 1863 р. у Гадяцькому повітовому суді. З 1871 р. п. Рудченко живе і працює в Полтаві, посідаючи різні посади в місцевій казенній палаті. Його зовсім не приваблювала чиновницька кар'єра, хоча досягає високого чину справжнього статистичного працівника. 

Літературна праця стає справжньою втіхою і відрадою П. Рудченка. Перші його твори (вірш “України” та оповідання “Лихий попутав”), підписані ім’ям Панаса Мирного, з’явившись за кордоном, у львівському журналі “Правда” в 1872 р. Роман “Хіба ревуть волі, як ясла повні?” (написаний спільно з братом І.Біликом) опубліковано в Женеві в 1880 р. Тільки в середині 80-х рр. твори Панаса Мирного починають друкуватися на Наддніпрянщині (роман “Повія”, комедія “Перемудрів”). 

Літературні інтереси Панаса Мирного тісно поєднувалися з його громадською діяльністю. Особливо посилюється громадська діяльність Панаса Мирного напередодні і в період революції 1905 р. Коли 1914 р. було заборонено вшанування пам'яті Т. Шевченка, письменник у відозві, написаний з цього приводу, висловлює глибокий протест і обурення ганебними діями царизму.