Комедія

Комедія – це вид драми, протилежний трагедії. Вона зв’язана з низьким і потворним. Комедія – сатиричний твір, у якому викриваються негативні явища в житті людини і суспільства. Комедія сформувалася в Стародавній Греції з сороміцьких пісень. Виникла з ігор в честь бога Діоніса навесні, який, за їхніми віруваннями, повертався до життя. Першим теоретиком комедії і комічного був Арістотель. Античний теоретик зауважував, що в основі комедії – перехід від нещастя до щастя.
Українська комедія починається з інтермедійної частини шкільної драми і вертепу XVII–XVIII ст. Досягнення української комедії XIX ст. пов’язані з творами “Москаль-чарівник” I. Котляревського, “Сватання на Гончарівці” Г. Квітки-Основ’яненка, “За двома зайцями” М. Старицького, “Мартин Боруля”, “Сто тисяч”, “Хазяїн” І. Карпенка-Карого, “Чмир”, “Мамаша” М. Кропивницького. У XX ст. комедія збагатилася творами М. Куліша (“Хулій Хурина”, “Мина Мазайлo”). Комедію останніх десятиліть XX ст. представляють твори О. Коломійця (“Фараони”), Я. Стельмаха (“Вікентій Прерозумний”), В. Минка (“Жених із Аргентини”).
Існують різні види комедій:
1. Сатирична комедія з’явилася в епоху античності. У сатиричній комедії немає позитивних героїв, вона розвінчує суспільні вади. Зразком сатиричної комедії є одноактна п’єса М. Зарудного “Номенклатурна одиниця”.
2. Героїчна комедія з’явилась у творчості романтиків. її основоположником є французький поет-романтик Е. Ростан, автор комедії “Сірано де Бержерак”. У героїчній комедії поєднується героїчне і комедійне начало. Розквіт героїчної комедії припадає на 30-ті роки XIX ст. 
3. Лірична комедія розкриває інтимні почуття героїв, у ній синтезується сумне і веселе. Позитивний герой через позитивні риси потрапляє в смішні ситуації.
4. Родинно-побутова комедія розкриває побут, звичаї, родинні стосунки персонажів. Цей жанр сформувався в епоху класицизму. У творчій практиці його використовували Мольєр (“Мішанин-шляхтич”), І. Карпенко-Карий (“Сто тисяч”, “Хазяїн”), М. Куліш (“Закут”).
5. Комедія масок або комедія день арте – вид імпровізованого народного театру епохи Відродження. Дійовими особами комедії є слуги-маски: Арлекін, Бригелла, Серветта, Пульчинелла, маски панів (купець Панталоне, Капітан, Доктор), ролі закоханих виконували без масок.
6. Комедія ситуацій – різновид комедії, в основі якої інтрига, непередбачені ситуації, несподіваний поворот у сюжеті. Комедії ситуацій властивий незбіг слів і вчинків, вона з’явилася в добу античності, розвивалася в епоху Середньовіччя. Цей жанр використовували В. Шекспір (“Комедія помилок”), І. Котляревський (“Москаль-чарівник”), І. Карпенко-Карий (“Сто тисяч”), О. Коломієць (“Фараони”).
7. Комедія інтриги / характерів / настроїв / плаща і шпаги / ідей / комедія-балет / iнтермедія / iнтерлюдія та ін.