Расін Жан (1639–1699) – французький драматург-класик, член Французької Академії (1672 р.). Народився в буржуазній сім'ї провінційного чиновника у Ферте-Мілопс. Осиротівши в трирічному віці, навчаючись у школі при монастирі Пор-Роял, де усамітнилася від світу його бабуся. Здобув суворе релігійне виховання і класичну освіту. Здобувши освіту в Пор-Роялі, жив у Парижі, де познайомився і творчо зблизився з Н. Буало, Мольєром, Лафонтеном. Ж. Расін є автором п'єс: “Британік” (1669 р.), “Баязет” (1672 р.), “Мітрідат” (1673 р.) та ін.

Ж. Расін уперше звернув увагу на свою творчість одою “Німфа Сені” (“La Nymphe de la Seine”), яку він написав у 1660 p. з нагоди весілля Людовіка XIV. Приблизно тоді ж Ж. Расін познайомився з Ж. Мольєром, який поставив його перші трагедії “Фіваїда, або Брати-вороги” (“haThiba'ide, ou les Freres-ennemis”, 1664 р.), “Олександр Великий” (“Alexandre le Grand”, 1665 р.).

Другий етап творчості Ж. Расіна охоплює 1667–1677 pp., що розпочинається трагедією “Андромаха” (“Andromaque”, поставлена ​​в 1667 р., опублікована в 1668 р.), яка стала поворотним пунктом в історії французької класицистської трагедії. У цьому творі вперше набули втілення художні ідеї Ж. Расіна. Драматург використав сюжет із давньогрецького міфу про Троянську війну, але опрацював його так, щоб відтворити конфлікт і почуття обов’язку та ідею “трагічної вини” героїв.