Сарказм
Термін з словника-довідника
Сарказм – вбивча іронія, головний засіб сатиричного зображення. Від іронії сарказм відрізняється відвертістю, намаганням дошкулити адресату. Багато саркастичних висловів у творах Т. Шевченка (“Німець скаже: “Ви моголи!”. / “Моголи! моголи” / Золотого Тамерлана / Онучата голі. / Німець скаже: “Ви слав’яне”. / “Слав’яне! слав’яне!” / Славних прадідів великих / Правнуки погані” – поема “І мертвим, і живим, і ненародженим”).
Моклиця М. Вступ до літературознавства : посібник для студентів філологічних факультетів. Луцьк, 2011. 467 с.
Сарказм
Сарказм – їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті і гнівного презирства. Сарказм не має подвійного, часто прихованого дна, як іронія, близько до якої він стоїть, виражається завжди прямо. Сарказму притаманне поєднання гніву, ненависті з гіркою посмішкою. Об’єктом сарказму – виступають зазвичай речі небезпечні, різко негативні й аморальні. Часто вдавався до сарказму Т. Шевченко у поемах “Сон”, “Кавказ”, “Юродивий”. Герой поеми І. Франка “Похорон” Мирон з неприхованим сарказмом висловлюється на адресу магнатів:
Ненавиджу вас всіх і бриджусь вами,
Ви перфумовані плебеї в фраку!
Ви паразити з водянистим мізком,
Ви неробучі, загребущі руки,
Ви, у котрих з усіх прикмет звірячих
Лишились тільки хитрощі гадюки!
У сучасній літературі до сарказму як художнього засобу часто вдаються Д. Павличко, І. Драч, М. Холодний, В. Цибулько та ін.
Словник літературознавчих термінів. OnlyArt : вебсайт. URL: https://onlyart.org.ua/dictionary-literary-terms/sarkazm/