Читання-розглядання книжок

Читання-розглядання книжок – метод навчання позакласного (самостійного) читання, що передбачає безпосередню роботу з дитячою книжкою: будова книжки, прізвище письменника, назва (заголовок) твору (книжки), обкладинка, корінець, сторінки, написи і т.д.
Специфіка дитячої книжки як навчального матеріалу полягає в тому, що вона як інструмент для читання презентує читачеві два інформаційних ряди, які підлягають осмисленню: це текст і позатекстова інформація, тобто мова книжки. Її (мову) і має опанувати учень під керівництвом учителя. Опанувати мову книжки означає навчитися виділяти обидві інформаційні системи, розуміти їх зміст, взаємозв’язок з тим, щоб книжка стала для учня співрозмовником.
Для читання-розглядання необхідно як навчальний матеріал добирати книжки, у яких є довідково-інформаційна служба: титульний лист, зміст. На титульному листі в цей період діти вчаться розрізняти підзаголовок, що їм підказує жанр твору, а також відшукувати прізвище, ім’я, по батькові автора (вони вміщуються зазвичай у кінці книги), ознайомлюються з портретом письменника, уміщеним на титульному аркуші або на шмуцтитулі.