Глібов Леонід Іванович (1827–1893) – український письменник, поет, байкар, видавець, громадський діяч.

Початкову освіту Глібов здобув дома, а пізніше, з 1840 р., вчився в Полтавській гімназії, де дитячий ще інтерес до літератури зміцнів і поглибився після знайомства з творами видатних письменників. Уже в перших класах гімназії він починає писати вірші: його перша відома нам поезія “Сон” датована 1841 р. Частина написаних у гімназії поезій була надрукована 1847 р. в Полтаві окремою книжкою “Стихотворения Леонида Глебова”.

У 1849 р. вступає до Ніжинського ліцею князя Безбородька. Після закінчення 1855 р. ліцею Глібова було призначено вчителем історії й географії в Чорному Осколі на Поділлі (1856 р.). Письменницький авторитет Глібова на той час настільки зріс, що вже наступного року збірку його байок збиралися видавати в Чернігові й навіть Петербурзі.

Педагогічну й літературну працю Глібов поєднує з культурно-просвітительською діяльністю, бере участь у гуртку місцевої інтелігенції, організовує літературні вечори та вистави, навіть сам пише п'єси “До мирового” й “Хуторяночка”. Особливо зблизився Л. Глібов з землевольцем І. Андрущенком, який був зв'язаний не тільки з організаціями “Землі і волі” в Москві та Петербурзі, а й з О. Герценом, одержував з-за кордону і поширював політичну літературу, зокрема “Колокол”, “Полярную звезду” та інші заборонені видання.

Певне послаблення реакції в кінці 1850-х і на початку 1860-х років ознаменувалося організацією недільних шкіл для народу, виданням книжок, виходом нових журналів. Глібов брав безпосередню участь у роботі місцевої недільної школи, відкритої при гімназії. Саме в цій школі вчився і зберіг теплі спомини про свого вихователя батько Лесі Українки.

Свої байки та вірші Глібов друкував у журналі “Основа”, що з 1861 р. виходив у Петербурзі. У середині 1861 р. він почав видавати тижневик “Чернігівський листок”, що мав виразний літературний ухил і виходив за своїм значенням за межі місцевого органу, особливо після припинення 1862 р. видання “Основи”. Значну частину статей для „Черниговского листка” писав сам Глібов, публікуючи їх під кількома псевдонімами.

1863 р. у Києві в серії “Для народного читання” вийшла перша збірка байок Глібова. З'явившись у час сумнозвісного валуєвського указу, яким заборонялося видавати книги українською мовою, вона відразу була заборонена для народних шкіл, а частина тиражу знищена.