Коцюбинський Михайло (1864–1913) – письменник, громадсько-культурний діяч, класик української літератури.

М. Коцюбинський народився в м. Коцюбинський. Вінниця в родині дрібного службовця, вчився в початковій школі, Шаргородській бурсі, Кам'янець-Подільській духовній семінарії, яку не закінчив, бо не хоче присвячувати свою діяльність релігії та церкви. Ще в дитинстві Михайло захопився творами М. Вовчка, Т. Шевченка. Працюючим вчителем у школі с. Михайлівка Ямпільського повіту Подільської губернії,М. Коцюбинський проводив серед селян культурно-освітню роботу, виступав проти реакційної політики Вінницької міської ради. За це над ним був встановлений таємний нагляд поліції. 

Склавши екзамени на звання народного вчителя, він працював у школі с. Лопатинці на Поділлі, віддавав багато часу самоосвіти й культурно-освітньої діяльності серед населення. М. Коцюбинський гостро засуджував соціальні причини культурної відсталості України. Питання культури і народної освіти розглядав у тісному зв'язку з розвитком революційної боротьби трудящих. Це особливо яскраво показано в його творі “Fata morgana”, у якому керівник революційної боротьби селянин П. Кандзюба говорив: “Не буде більше бідних і багатих, земля всіх нагодує, народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали”. Оглядаючи захоплення селянами палац поміщика, П. Кандзюба сказав: “Оці будинки, покій, тепер підуть під школу. Тут будуть збиратися люди, там буде читальня, народний університет. Нехай навчаються люди, не все ж панам”. 

М. Коцюбинський вірив у те, що сам народ завоює право на освіту і школу, він писав: “Піднімись, народе, протягні руки до своєї правди. М. Коцюбинський був атеїстом, виступав проти втручання церкви і духовенства у світове життя людей, у шкільні справи, відстоював світову школу. В оповіданнях “Під мінаретами”, “В грішний світ” та ін. він гостро критикував релігію і духовенство. Він виступав проти національного і духовного гніту трудящих Західної України, вимагав запровадити в школах навчання рідної мови. 

Великого значення М. Коцюбинський надавав трудовому вихованню дітей і молоді, вважав за потреби привчати їх до трудової діяльності на ринку суспільства. Твори М. Коцюбинського, написані для дітей (оповідання, казки), мають глибокий соціальний зміст і велике виховне значення, тематика їх різноманітна: погані наслідки неправильного сімейного виховання («Подарунок на іменини»), сила і значення розумової поведінки людей («Дві кізочки», «Івасик і Тарасик»), любов до дітей, до праці («Десять робітників»), значення природних явищ і радість у житті людей. («Наша хатка»», “Харитя”), соціальна нерівність дітей у буржуазному суспільстві (“Ялинка”), негативний вплив на дітей поганого середовища (“Маленький грішник”) та ін. Сам він дуже любив дітей, про що свідчать його листи до дружини і сина, реферат про І. Франка, у якому він писав про необхідність вивчення психології дітей. У творах, написаних для дітей, помітний його вплив Т. Шевченка, І. Франка та інших письменників, які збагатили дитячу літературу.