Синекдоха

Синекдоха – різновид метафори; перенос значення відбувається між предметами, які мають кількісну взаємозалежність: однина вжита замість множини (ворог наступає), частина замість цілого  (головою ризикував).

Синекдоха – різновид метонімії; тропеїчний зворот, оснований на кількісній заміні понять (наприклад: ділитися шматком хліба [жити дружно]; не було й крихти в роті; не ступала людська нога; щоб і ноги твоєї там не було; він накинув оком; має десь руку; не показує носата ін.). 
Найбільш уживаними є такі види синекдохи: сукупність, ціле, загальне подається через часткове вираження, назву його частини; однина – через множину чи навпаки; заміна неозначеного числівника означеним і навпаки, заперечення означеного числівника; уживання “ми” замість “я” тощо. Наприклад: Старий Мартин, жебрацький покровитель, з тобою тут поділиться плащем [дасть притулок і догляд] (Л. Костенко); Вона [...] не звикла ще до думки, що завтра покине батьківську стріху (М. Коцюбинський); Про які вже там, панове, Азії-Європи, Коли навіть і про Київ ще немає згадки (Б. Олійник); Все життя Горпина важко працювала, щоб заробити якусь копійку (М. Вовчок); Погодою в нас на сінокосі щось років з півтораста завідувала ворона (О. Довженко). Така фігура слова надає йому ширшого значення, ніж звичайно, посилює яскравість мови; у риториці її називають фігурою заміщення.