Цифрові наративи

Термін з словника-довідника

Section 1

Цифровий наратив – динамічний засіб передачі інформаційних повідомлень, у якому слово, образ і звук виражені в спільному цифровому коді, як мультимедійний проєкт, що поєднує текст, зображення, аудіо- та відеофайли в короткому відеокліпі. Цифровий наратив можна трактувати як спосіб передачі раціонально-логічної та почуттєво-емоційної складових інформаційного повідомлення за допомогою цифрових технологій, що дає можливість розширити, поповнити ряд смислів та відтінків в ході інтерпретації власної думки на подію, про яку розповідається.
До категорії “цифровий наратив” можна віднести цифрові тексти, презентації, розповіді, розміщені на блогах, відеокліпи, анімаційні фільми, відеоблоги, фотоколажі, описи подій в соцмережах, твітер-романи та ін. 
Тематика цифрових наративів охоплює досить широкий діапазон: від особистих історій, казок до опису історичних подій; від дослідження життя у власному довкіллі до пошуку життя в різних куточках всесвіту, тобто стосується практично всього, що відбувається. 
Види цифрових наративів за способами передачі та отримання інформаційних повідомлень, на основі технологій, що реалізують цей процес: аудіо, відео, графічні, текстові, фото, комплексні. Одним із видів біографічних цифрових наративів є автобіографічні, що ґрунтуються на використанні цифрових технологій для рефлексивної розповіді про життєвий шлях людини.
Основні властивості цифрового наративу: технологічність, рефлексивне розкриття конкретної теми, наявність сюжету, поєднання звукової, текстової та образної експресії, актуалізація певної думки. 
Функції цифрових наративів: забезпечення акцептації точки зору автора реципієнтами цифрового наративу, реалізація інтерактивності між авторами та реципієнтами наративів, розвиток когнітивних, комунікативних і творчих умінь суб’єктів наративної взаємодії, їх консолідація на основі теми наративу.
До форм цифрових наративів належать такі: документальні, художні, короткометражні, анімаційні фільми, мікрофільми, радіопрограми, рекламні відеоролики, відеофрагменти, презентації, фото слайди, електронні тексти та ін. Сутність проєктування цифрових наративів, що полягає в описі, схематизації використання цифрових технологій для придумування й розповідання рефлексивних історій. 
До сфер поширення цифрових наративів належать масмедіа, різні види професійної діяльності (медична, мистецька, педагогічна, політична, рекламна індустрія та ін.). Цифрові наративи застосовуються у всіх ланках неперервної формальної (дитсадки, школи, вищі навчальні заклади, інститути післядипломного навчання) і неформальної (громадські та приватні центри, академії, бібліотеки, підприємства, творчі майстерні, студії та ін.) освіти.

Джерело:

Тимчук Л. І. Теоретико-методичні засади проектування цифрових наративів у навчанні майбутніх магістрів освіти : автореф. дис. … д-ра пед. наук : 13.00.10. Київ, 2017. 41 с.

 

Додатковий ресурс:
Семеног Олена. Цифрові наративи в методичній підготовці майбутніх учителів української мови і літератури.  Професіоналізм педагога: теоретичні та методичні аспекти. Слов’янськ, 2017. Вип. 5. Ч. 2. С. 207–220.

Цифрові наративи

Цифрові наративи